Стрес – приятель чи ворог менеджера?

Якість та продуктивність праці, а також фізичне та психічне здоров’я значною мірою залежні від нашої вразливості на стрес. Як розпізнати моменти, коли із стимулюючого діяти друга він змінюється на підступного ворога? Як запобігти цьому і нейтралізувати результати дії стресу? Спробуємо підсумувати здобутки психологів на цю тему.

Понад сто років тому Роберт Єркес та Йоган Додсон з Гарварського університету провели дослідження, результатом якого став факт, що до певного моменту стрес збільшує наші можливості, а лише потім стає ворогом нашої продуктивності. Якщо говорити про управління, то для будь-якого менеджера істотним є розуміння, де проходить ця кульмінаційна точка, щоб запобігти спаду ефективності. Як розпізнати симптоми поганого стресу і не допустити до його ескалації?

 

 

У природі стрес носить характер збудника, оскільки слугує переживанню. Типовим прикладом є хижак, який женеться за твариною по савані, щоб поїсти. Короткотривалий стрес «тримає» всі наші механізми напоготові, а бонусом є зріст продуктивності нашої роботи у цей момент. Так виникає тому, що наші здібності підсилюються високим рівнем кисню, напруженням різних груп м’язів, «вприскується» більша кількість глюкози в кров, яка використовується як джерело енергії. Однак тоді, коли хижак спіймає свою жертву, рівень напруженості спадає і наступає черговий етап – релаксація. Це природній процес, який відбувається і в людському організмі також. Якщо наступний збудник стресу з’являється надто швидко, тоді бракує періоду релаксації і наша нервова починає погано функціонувати (незважаючи на те, що стрес може бути усунуто, організм не розслабляється), появляються проблеми.

 

Які симптоми хронічного стресу мають найбільш істотне значення для продуктивності та якості нашої праці?

Найбільше впливають ті, що пов’язані з пізнавальними функціями: занижена концентрація, гонитва думки, неможливіть зосередитись, а також той факт, що в стресі більш охоче говоримо «так». Це дуже важливо для менеджерів. Виявляється, що якщо вони знаходяться в стані стресу – дзвонить телефон, на відповідь чекають десятки е-майлів, а термін подачі проекту минув – то на запитання чи зробить він ще щось, відповімо «так».

 

Чому так відбувається, адже це не раціонально: менеджер лише додає собі роботи?

Наша нервова система робить все, щоб відітнути джерело стресу, а це – один із способів. Коли ми говоримо «так», обриваємо розмову. Відповідь «ні» зазвичай потягне за собою питання та пояснення, на яке у нас немає часу. З тієї ж причини ми відповідаємо на телефонний дзвінок, хоча й не повинні цього робити, бо маємо інше заняття. Це незалежний від нас механізм: у цей момент нам здається, що це найбільш легкий та простий розв’язок. Аналогічною є ситуація, коли в момент виконання безлічі справ, нами керує схильність до їх відкладання. Наша нервова система ошукує себе і нас: видається, що відкладання чогось у часі нам допоможе, хоча насправді – лише шкодить.

 

Напевно всі про це знають…

Звісно ми про це знаємо. Знаємо дуже багато чого, натомість під час стресу – раціональне мислення перестає функціонувати. Також у стані стресу ми більш вразливі до деталей, дрібних речей. Дрібниці виводять нас із рівноваги, незважаючи на те, що, раціонально на це дивлячись, знаємо, що ми так не повинні реагувати. Це ефект переобтяження нервової системи.

Перебуваючи під стресом, ми все частіше користуємось стимуляторами – переконані, що вони приносять нам полегшення. Проте ефект є зворотнім: використання різного роду стимуляторів приносить лише миттєве полегшення / заспокоєння, а у довготривалій перспективі – лише погіршує нашу ситуацію. Брак того, що давало б нам миттєву насолоду та спокій є причиною стресу. Варто це усвідомлювати, хоч, як ми вже згадували, у стані стресу наше раціональне мислення реагує по-різному.

 

У Франції вчені провели дослідження у ході якого виявилось, що менеджери живуть довше. За їх підрахунками 35-річний менеджер у середньому доживає до 82 років, тобто на 5 років довше, ніж люди, які займаються розумовою діяльністю і на 6 довше, ніж робітники. Чи це можливо, якщо робота менеджерів повязана з постійним стресом?

Насправді так. Особи, що займають найвищі посади, у 3 рази менше хворіють за осіб на більш низьких посадах . Перевірено, що на цей результат мають вплив такі чинники як відведення більше часу на хобі чи на відпочинок, більше грошей на якісні продукти і т.д. Особи, які працювали на нижчих посадах, – хворіли у 2 рази частіше. На наше здоровя сильно впливають рівень, соціальний статус, позиція в організації тощо.

 

Що робити, щоб мінімізувати стрес?

Мова йде, перш за все, про відчуття контролю у широкому розумінні цього слова: над життям поза роботою (це пов’язано з рівнем доходів і забезпеченням на майбутнє), а також над реалізацією проектів, бо це ви розподіляєте роботу і встановлюєте хронологію діяльності. Під час роботи також. Крім того, ви як менеджер якщо й запізнитесь на роботу, не повинні нікому нічого пояснювати, у той час, коли підлеглий – зазвичай так. У такому випадку, він, ще поки добиратиметься до робочого місця, уже піддається стресові.

Істотне значення на нівелювання стресу має підтримка експертів, яких добрий менеджер «підбирає» в колектив. Звичайно, це він все допасовує і впроваджує в дію, але йому це легше зробити завдяки припливу цінностей, розумових процесів і креативності зі сторони інших осіб. Пам’ятаймо також, що особа на більш високому становищі має більший досвід, виконувала різнопланові завдання раніше, а на це накладається вища самооцінка і ширші горизонти. Тому така особа зможе швидше знайти розв’язання проблеми, яка у інших викликає стрес.

 

Як дбати про менший рівень стресу у підлеглих?

Важливо, щоб менеджери переконались, що працівник розуміє, як має виконувати довірене йому завдання. Брак деталізації у дорученнях часто є причиною фрустрації і стресу підлеглих. Схожою є ситуація, коли працівник не має можливості використати свої вміння та навики.

Часто причиною стресу є також повний брак розуміння. Особа, що займає високу посаду, не розуміє, що працівника, підлеглого, нервує якась проста річ, наприклад, візит до органів місцевої влади. З іншого боку, працівник, нижчий за посадою, споглядаючи на свого начальника, бачить осіб, що піддаються екстремальному обтяженню. Він думає: «якщо мене виводять з рівноваги щоденні речі, то яким повинен бути стрес у цієї особи?». Вид посади, яку ми займаємо, часто впливає на нашу податливість на стрес. Працівники, що знаходяться на нижчих щаблях організаційної структури, є більш податливими на стрес, аніж особи, що займають відповідальні посади.

 

Як бути?

Ми не в змозі замінити хронічний стрес стресом стимулюючим. Проте точно можемо управляти вступом до хронічного стресу і нашою схильністю до нього. Маємо також оберігати себе перед його наслідками. Кожен із нас може щось знайти для себе – медитацію чи йогу.

Надзвичайно важливою та помічною в редукції рівня стресу є наша мережа контактів. Вже на роботі, місці, де з’являється стрес, ми повинні її вдосконалювати. Замість того, щоб під час обідньої перерви «висіти на телефоні», краще порозмовляйте на різні теми з колегами по роботі.

 

Масажі, спортзали, інтеграційні виїзди…

Чимало компаній, і українських у тому числі, інвестують у такого типу розв’язання як спортзали, фітнес, плавання, туристичні та інші виїзди. Проте результат не завжди є бажаним. Чому?

Це може виникати з браку усвідомлення такої потреби самим працівником. Тому їм потрібно навчати, пояснювати, показувати, як стрес впливає на їх здоров’я та самопочуття, що це збільшує їх продуктивність. Багато осіб не розуміють цього. Навіть тоді, коли знаходяться у стресовому стані і розуміють його негативні наслідки, нічого не роблять, щоб покращити свою ситуацію.

Ідеальним є варіант, коли ми можемо усунути свої стресори, однак, у переважній більшості випадків, ми не маємо такої можливості і вони з нами є постійно. Тоді дуже важливо вчинити дії, які відвернуть негативні наслідки стресу: зробити собі якусь приємність, робити те, що нас заспокоює і розслабляє.

 

СИМПТОМИ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ

 

Емоційні прояви – як ми себе почуваємо і що можуть побачити інші?

  • надто інтенсивно реагуємо на дрібні сигнали і дуже швидко злостимось без раціональної причини для цього
  • швидка зміна настрою: від злого до доброго і навпаки
  • відчуття завантаженості і брак контролю: нам здається, що ми не в стані дати собі раду з тим, що нас оточує
  • важко розслабляємось, втратили вміння відпочивати

 

Фізичні прояви – як відчуваємо стрес?

  • неприємні симптоми системи травлення: запор, діарея, нудота, виразки, які ще називають хворобою менеджерів
  • знижений імунітет до інфекцій, погане і довге заживання ран, довше проходить лікування
  • різні симптоми серцево-судинної системи і серця, з-поміж іншого – біль у грудній клітці, прискорене серцебиття
  • головні болі – хоч це досить нетиповий прояв.

 

Прояви, що пов’язані з пізнавальними функціями – мають найбільший вплив на нашу ефективність та якість роботи

  • знижена концентрація, гонитва думок, неможливість зосередитись
  • часто погоджуємось на все
  • схильність до вікладання справ у часі
  • проблеми з памяттю
  • труднощі з оцінкою ситуації, бачення лише негативних сторін ситуації
  • необґрунтований страх, неспокій

 

Поведінкові симптоми

збільшений або зменшений апетит

  • у стані хронічного стресу частіше користуємось стимуляторами, щоб розслабитися
  • забагато спимо або ж безсоння
  • відчуття самотності та ізоляція: особи, які вели нормальний спосіб життя, починають частіше проводити час вдома, неохоче зустрічаються з іншими людьми.