Особистість, колектив, команда

Команда, відповідальність, необхідність. Ці слова ми постійно чуємо на тренінгах, семінарах, від керівників. Чому командний дух є настільки важливим і чому це вже працює в рітейлі? Спробуємо розібратись, щоб краще розуміти.  Поза тим, розуміння першопричин дасть змогу краще гуртуватись.

 

Я НЕ Я І ХАТА НЕ МОЯ?

Від того, як кожний працівник ставиться до оточення, до своєї роботи, залежить не тільки настрій колективу, а і його здатність виконувати покладені на нього завдання, працювати на результат.

Адже в невеликому колективі, а саме у торговому підрозділі, де всі працівники знають один про одного часом більше, ніж потрібно, стосунки між ними – основний чинник впливу на роботу магазину в цілому та на професійне обслуговування.

Незважаючи на позитивне значення слова «колектив», яке часто у радянський період вживалось із прикметником «трудовий», великі корпорації й невеличкі підприємства сьогодні віддають перевагу поняттю «команда». Ці терміни, звичайно, мають схоже значення, проте є відмінність. Розглянемо докладніше, що ж є спільного й відмінного між поняттями «колектив» і «команда», і чому більшість керівників мріють про колектив-команду.

 

А ВСЕ Ж…

Колективом уважають більшість груп працівників, об’єднаних певними правилами, традиціями, постійним складом. Зазвичай члени колективу мають спільні інтереси, особисті стосунки. Проте вони не мають спільної мети, якої в них бути й не може, адже кожний член колективу працює над своїми завданнями, своїми, якщо хочете, посадовими обов’язками.

Колективом можна назвати, наприклад, групу менеджерів із реклами. Вони працюють в одному офісі, мають певні традиції, стиль спілкування, разом святкують Новий рік і день компанії. Проте командою їх назвати не можемо, оскільки як професіонали вони не взаємодіють під час роботи.

Прикладом команди може бути група, організована спеціально для вирішення певного завдання, досягнення конкретної мети. Члени такої команди активно взаємодіють між собою, вони працюють на спільний результат. Проте така група не буде колективом, оскільки вони не співпрацюють протягом тривалого часу, не мають спільних правил чи традицій, зустрічаються тільки для обговорення та організації робочого процесу.

Отже, головною особливістю команди є існування певної спільної мети. Учасники робочого процесу розподіляють завдання для досягнення цієї мети між собою, і кожний член команди є відповідальним за її досягнення.

ТРАДИЦІЇ, КОМАНДНИЙ ДУХ ТА ВІРА В ТЕ, ЩО РОБЛЯТЬ (Колектив ТВК “Львівхолод”)

ОЗНАКИ КОМАНДИ

Присутність командного лідера або «капітана команди».

 

Відносно невелика чисельність: ефективна команда має складатись не більше ніж із 10-20-ти осіб. Для колективу ж таких кількісних обмежень немає. Існують випадки, коли команда може бути створена в межах колективу. Така група виконуватиме чітко визначені завдання та підпорядковуватиметься авторитетному, сильному керівнику.

 

Розподіл ролей: кожний член командної групи має розуміти та виконувати своє призначення, а також уявляти, як воно пов’язане зі спільною метою та очікуваними результатами.

 

Взаємозалежність: відмінність від колективу, в якому працівники або незалежні один від одного – колеги одного рівня, або однобічно залежні – керівник-підлеглі.

 

СТВОРЕННЯ КОЛЕКТИВУ

Основним чинником формування колективу є організаційна структура, а не прагнення ефективної роботи групи. Зазвичай керівник може заохочувати певний стиль спілкування між працівниками чи забороняти неприйнятний. Проте повністю контролювати процеси спілкування між працівниками, особливо великого колективу, надзвичайно складно. Таким чином, якщо з’являється новий співробітник, у колективі відбувається зміна неформальних ролей – з’являються нові аутсайдери та лідери. Такі зміни не завжди корисні для спільної справи.

У той час як при виборі працівників для колективу керівники орієнтуються на рівень їхнього професіоналізму, при створенні команди особливої уваги вимагає відповідність особистих цілей меті команди, а також мотиваційній та ціннісній сферам.

Більшість тренерів і бізнес-психологів дотримуються думки, що існують два основних шляхи створення команди:

  • проектування– потенційні члени команди обираються шляхом ретельного відбору з урахуванням вимог до учасників цієї команди;
  • розвиток– склад учасників уже визначено, тому вирішується завдання перетворення колективу на команду.

 

Але в будь-якому разі у процесі створення команди існує кілька етапів:

  • формування– визначення чисельності команди, постановка мети, розподіл завдань і ролей учасників;
  • «подолання шторму»– етап стресу, коли відбуваються певні неминучі конфлікти, свого роду перевірка лідерів та інших учасників на відповідність вибраній ролі тощо;
  • повернення до норми– лідер визначений, необхідні правила встановлено, команда згуртована та готова до роботи;
  • відповідна діяльність, спрямована на досягнення актуальних завдань.

Передумовою створення команди є не тільки навчання працівників відповідних навичок, а і зміна їхніх поглядів на взаємодію, а також їхньої системи цінностей.

 

КОМАНДА + КОЛЕКТИВ

Порівнюючи поняття «колектив» і «команда», виокремлюють такі спільні ознаки цих категорій:

  • постійність контакту;
  • об’єднання індивідів на ґрунті певних спільних завдань;
  • відома організація;
  • спільність дій та взаємна допомога.

Кожна особистість, яка є учасником того чи іншого колективу, має з ним певні стосунки. Їхній характер зумовлений родом і видом діяльності цього колективу, а також соціальним середовищем, у якому команда або колектив функціонує. Спільність інтересів і цілей колективу та особистості є найкращим середовищем для формування їх взаємовідносин.

СПІЛЬНІ ЦІЛІ – ОДИН РЕЗУЛЬТАТ (Колектив магазину “Рукавичка”)

 

ЗОЛОТА СЕРЕДИНА

На жаль, жорстку конкуренцію сьогодні ніхто не відміняв. Особливе місце посідає конкуренція між торговими підрозділами. Тому команда як засіб організації та співпраці професіоналів-учителів у межах однієї компанії є оптимальним шляхом зменшення конкуренції між ними, а також підвищення рівня конкурентоспроможності фірми.

 

Ефективність команди залежить від кількості її учасників: чим їх більше – тим меншою буде ефективність. У такому випадку робота над утворенням команди з колективу буде недоцільною, а ось періодичні тренінги з побудови командної роботи (англ. «team work») можуть бути корисними.

 

НАШІ ГРАБЛІ
Поширені випадки, коли замість команди керівник утворює таку собі «купку наближених». Це можуть бути колишні колеги, знайомі чи друзі, родичі тощо. Проте не завжди люди, вибрані керівником на власний розсуд, є найкращими професіоналами з вирішення певних завдань.

Насамперед це викликає незадоволення інших працівників колективу, оскільки багато хто з них має свої амбіції, мотивацію, грубе приниження яких, таким чином, викликає обурення та образу. Незадоволені перебігом подій, такі співробітники починають активно висловлювати своє незадоволення, поширювати плітки, провокувати конфлікти замість того, щоби спокійно працювати.

До того ж, згодом незадоволення існуючою ситуацією може стати поштовхом до текучості кадрів. Зміна кадрового складу, що відбувається регулярно, негативно відображається на роботі всього колективу.

Починати вирішувати проблему, що вже існує, слід зі зміни складу команди. Це включає й перегляд і вивчення результатів роботи попередньої команди, аналіз позитивних і негативних моментів, підбиття підсумків. Необхідно також дослідити роботу команди як у цілому, так і окремих її учасників.

Ґрунтуючись на отриманих висновках, керівник має вирішити, хто з них відповідає своїй роботі (посаді) у групі, а хто ні. Тих працівників, які вправно виконують свої обов’язки, треба залишити в команді. Іноді можливий варіант зміни призначення працівника в команді, перерозподіл функцій. Також необхідним заходом є пошук нових, відповідних учасників команди та її ретельна організація.

Сподіваємось, ваш колектив якраз серед перших. А фотографії команд, які вже успішно працюють в компанії Львівхолод (Мережа магазинів “Рукавичка”), вдало ілюструють цю статтю.

Юрій Бойко