Мар’ян Вацяк, Тарас Захарко: «Проблеми з перепадами напруги є …

Що важливо знати, коли займаєшся продажем стабілізаторів напруги і чи вдається поєднати бізнес та дружбу, у розмові з Тарасом Захарком та Мар’яном Вацяком, бізнес-партнерами, власниками львівської крамниці «ЕлектроПатрон».

 

Колеги, чому саме такий вид бізнесу? Чоловіча справа?

 

Тарас: За фахом я – інженер-електрик. У 2004 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка». Спочатку працював інженером у львівській компанії ПП «ЛВТ». Це – приватне підприємство яке займається виробництвом малопотужних стабілізаторів напруги. То ж початки, швидше за все, звідси.
В мене лежить душа до того, чим займаюсь, у іншому випадку я б, звісно, цим не займався, а пішов би працювати, наприклад, на одне з іноземних виробничих підприємств складальником продукції (сміється), є де подітися.

 

 

 

 

Мар’ян: За фахом – я також інженер. Закінчив Академію друкарства, комп’ютерно-інтегровані технології. Вважаю, що важливо опинитися в потрібному місці в потрібний час! Вірю у випадок. Потрібно тільки ловити кожну можливість і діяти в цьому напрямку, який тобі підходить. Коли ж у моєму житті потрібно було бути в конкретному місці – то я там був.
Так і розпочав працювати сам на себе.
До того як почати свою справу, працював як всі найманим працівником, шліфував меблі, працював на станках, на будові; пізніше – у фармацевтичній компанії, і навіть не думав про те, що колись буду приватним підприємцем.

 

 

 

Як сталося, що Ви зайнялися власною справою?

 

Мар’ян: До цієї професії мене привів Тарас, мій друг: ми товаришуємо з дитинства, разом ходили до школи.

 

Як Ви зійшлися, адже вести бізнес з товаришем – далеко не всім вдається?

 

Мар’ян: Якось Тарас подзвонив мені і каже: “Мар’яне, такого-то числа буде виставка, ти маєш бути в тому місці, але обов’язково”. Я кажу добре, ну якщо так потрібно – то буду. Я тоді не усвідомлював, що з цього дзвінка почнеться власна справа, але він сказав, що потрібно підготуватися. Я почав вчитися, готуватися до цієї виставки, хоч, насправді, – не був готовим. Тобто, один дзвінок, може змінити кардинально життя людини.
Все, що було від мене потрібно, – діяти. Я був саме в тому місці і в той час.

 

Сьогодні, коли є певний досвід, де є та ваша ціль? В яку компанію Ви хочете перетворитись? Якою компанією Ви хочете бути?

 

Тарас: В ідеалі – виробничою компанією, яка б могла виробляти кінцевий продукт і пропонувати його споживачеві.

 

Тобто на меті створення замкнутого ланцюжка: від виготовлення – до продажу?

 

Тарас: Так, від продукції – до продажу. Я колись спілкувався з одним експертом, розумним чоловіком, який займається бізнесом. Було таке запитання: «Тарасе, що ти вважаєш є більш важливим – виробляти чи продавати продукцію?». Я привів йому аргументи на користь і першого, і другого.
Від тієї розмови до сьогоднішньої пройшло 8 років і зараз я б сказав: що передусім найважливіше продавати продукцію, тобто розуміти чи ця продукція є актуальною і затребуваною, і потім зайнятися виготовленням такої продукції. Оскільки ти вже розумієш ринок, знаєш, чого хоче споживач, – тоді і виготовити свою продукцію для потреб саме цього ринку.

 

Удвох легше починати бізнес?

 

Мар’ян: Це як своєрідна страхoвка, підсвідомо перевіряєш себе, чи все правильно робиш. Вдвох – легше. Коли ти насправді не знаєш і починаєш працювати сам на себе. Я не знав як працювати. Тобто не було необхідних знань, а Тарас мав трохи більші знання. Відповідно, він щось підказував. Хоча, якщо говорити відверто, в обох було не достатньо знань для того, щоб швидко рости.
Головне – зробили перший крок.

 

Дружба більше допомагає чи заважає разом працювати?

 

Тарас: У нашому випадку – допомагає. Є впевненість, є повна довіра. Наприклад, коли беру відпустку – чітко знаю, що Мар’ян «закриє» всі
питання.

Робочий процес

Що пропонуєте сьогодні ринку?

 

Тарас: Сьогодні ми пропонуємо послугу з фахового підбору стабілізаторів напруги.

 

Тобто це – ваш унікальний продукт?

 

Мар’ян: Так, є ще дещо, але це – вузько спеціалізовано. А фаховий підбір стабілізаторів – наша основна спеціалізація.

 

Ви також пропонуєте самі пристрої і, ймовірно, комплектуючі до них?

 

Тарас: Комплектуючі – ні. Стабілізатори напруги – так. Підбираємо за потребою і монтуємо.

 

Це також може бути комплексне встановлення, скажімо, для підприємства?

 

Мар’ян: Звісно, здійснюємо комплексне встановлення, обслуговування але це вже додатково. Основна мета – це фаховий підбір стабілізаторів напруги.

 

Від чого залежить фаховий підбір такого пристрою?

 

Тарас: От, наприклад, коли є 15 майже однакових стабілізаторів, різних виробників, то вибір – не такий вже простий. У нашому випадку, ми пропонуємо фаховий підбір стабілізаторів, та заключаємо договір на сервісне обслуговування.

 

Де їх використовують?

 

Мар’ян: Вони – для виробників, тобто для виробництв, де є нестабільна напруга.

 

Якщо ми говоримо про Львівську область, де виникають такі проблеми, на яких підприємствах?

 

Тарас: Якщо говорити про Львівську область, то ці проблеми є на кожному 3 підприємстві. Обладнання може бути у них хороше і якісне, але електропостачання не відповідає рівню придбаного устаткування. Всі звикли, що старе устаткування на старих заводах працює ще до сьогоднішнього дня і нічого йому не є – проблему не помічають і «не переймаються» його захистом і коли модернізуючи його з метою підвищення продуктивності чи заради зменшення енергозатрат, з подивом, стикаються з проблемою не якісного електропостачання. Для рішення такої проблеми і існують відповідні стабілізатори напруги.

 

Якщо ми говоримо про Львівську область, то це заводи чи якісь міні-фірми, що займаються виробництвом певної продукції?

 

Мар’ян: Зазвичай це – заводи, стоматологічні клініки чи міні виробничі цехи, що займаються виготовленням, які мають асинхронні двигуни, ЧПУ станки і загальна споживана потужність їх – орієнтовно від 50 кВт. Наприклад, це може бути хлібопекарня. Для того, щоб ротаційна піч, яка, приміром, щось випікає, має забезпечити стабільність підтримки технологічних процесів. Якщо робоча температура буде змінюватися в діапазоні або впаде нижче допустимого рівня, то хліб, який умовно, випікається 40 хвилин, буде пектися 60 хвилин, а то й довше. І тому будемо мати порушений цикл виготовлення. До того ж хліб, який буде пектися при неправильній температурі, не буде вже таким яким повинен бути. Він може бути гливким і таке подібне. А якщо говорити про великі виробництва, де працюють трифазні електродвигуни, то, при падінні напруги, зменшується момент прокрутки цього двигуна. Передусім, це – шкідливо для нього бо обмотки двигуна, від цього передчасно зношуються і старіють так і для самого виробництва, бо робота такого двигуна стає менш економною.

 

Тарас: Інженери, які працюють на цих заводах, приходять до власника і кажуть: у нас є така проблема і можна її так і так вирішити. Власник каже гаразд, шукай того, хто зможе тобі це продати і береш відповідальність на себе. Тому інженери самі рідко наважуються, терплять проблему доти, поки можуть і сподіваються що Обленерго встановить новий трансформатор в їх районі. Ще приклад: Мар’ян позаминулого місяця продав 15 кВт стабілізатор напруги одному з львівських відділень «Ощадбанку». Банкам потрібні ці стабілізатори. По рекомендаціях вони звернулись до нас. От, наприклад, там є ті ж самі комп’ютери, принтери чи навіть освітлення. Воно теж потребує стабільної напруги. Відповідно стабілізатор напруги дає нормалізовану напругу, навіть тоді, коли вона в мережі є суттєво завищена. Це комплексний захист електрообладнання, повільніше зношується техніка, а головне, не виходить з ладу! Ресурс роботи без стабілізатора напруги падає у декілька разів.

 

Якщо ми дивимося на такі сфери як торгівля. Їм це потрібно? Магазини, супермаркети…

 

Тарас: Магазини у нас також купують. Особливо – продуктові магазини, тому що в них є холодильне обладнання і вони стикаються з тим, що приходить майстер і каже: «У Вас згорів компресор». Власник питає, «А чого згорів?», майстер відповідає: «Та я звідки знаю чого згорів, треба провести діагностику, але напевно в Вас напруга погана, треба поставити стабілізатор, часто допомагає».

 

Що дешевше – купити стабілізатор чи замінити деталі до того ж холодильника?

 

Мар’ян: Це стратегічне питання для кожного. Якщо ви хочете себе захистити, то це краще проілюструвати по аналогії з парканом: одне питання його збудувати з цільного каменя, а інша справа – просто задекорувати чимось менш тривким матеріалом. Якщо у вас є вільні кошти і ви хочете мати спокій на роки – купуйте стабілізатор напруги.

 

Якщо ми говоримо про місцеві компанії то хто скористався вашими послугами?

 

Тарас: Ми працюємо із компанією «Барком», вони на постійній основі купують різні стабілізатори напруги: і для своїх магазинів, і для свого виробництва. Продавали та монтували пристрої для лікарень. Наприклад, трифазний стабілізатор напруги Прочан Awattom 105 кВт для Обласної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні м. Львова по вул. Дністровській, 27 під томограф, через тендер на рентгенівське обладнання для 5-тої міської клінічної поліклініки м. Львова. Якщо говорити про конкретні виробничі компанії, то це – «Бучачагрохліб Комбінат» та ін. Там стоять надзвичайно потужні стабілізатори напруги. Ми працюємо і у Львівській області, і постачаємо по Україні.

 

Стабілізатори яких компаній Ви продаєте?

 

Мар’ян: Ми продаємо пристрої таких українських компаній як: «ЛВТ», «Діа-н», «Прочан», «Рета», «Volter», «Укртехнологія», «Елекс», «Мережик», «SinPro». А з іноземних – це такі ТМ як: «NTT Stabilizer», «Люксеон».

 

Приємно, що підтримуєте українського виробника. Українські стабілізатори кращі?

Тарас: Українські стабілізатори напруги відносно іноземних аналогів якісніші. Якщо порівнювати італійські «Ortea» чи турецькі «NTT Stabilizer», то українці, завдяки конкуренції між собою, роблять якісніший і дешевший продукт. Наприклад італійці і турки мають зовсім іншу схемотехніку (класичну), вона має свої плюси і мінуси, але в нас на Україні відстає. Якщо ж говорити про найбільш сучасний стабілізатор напруги українського виробництва, то можемо виділити моделі з подвійним перетворенням. Якщо б аналог робили за кордоном і продавали тут, то він би коштував орієнтовно у 3 рази дорожче за український!

 

Якщо виникла потреба, де вас шукати?

 

Мар’ян: Шукати нас за адресою: м.Львів, вулиця Зелена, 238 (097-34-66-437). У нас є електромагазин роздрібної торгівлі, і там є виставковий зал «спеціалізований» на демонстрацію можливостей стабілізаторів напруги різних виробників. Завдяки цьому можна зорієнтуватись у чому є різниця між моделями ну і візуально оцінити кожен виріб.

 

Ви виїжджаєте на підприємство, щоб оцінити проблему?

 

Тарас: Якщо по телефону не вдається щось вирішити, тоді однозначно виїжджаємо. Так-як маємо партнерів-електриків в інших містах, часто працюємо по Україні.

 

Які характеристики потрібно знати, щоб підібрати стабілізатор?

 

Мар’ян: Потрібно знати, перше – номінальну потужність того обладнання, на яке ми хочемо встановити стабілізатор напруги. Друге – розуміти, що це за обладнання. Третє – яка напруга в мережі, це є досить важливо, бо закладається певний відсоток потужності стабілізатора напруги, щоб він коректно працював і добре виконував свою роботу. Четверте – потрібно знати в яких умовах будете його експлуатація. Де саме ви хочете його встановити, буде це вулиця чи приміщення. Та інша додаткова інформація, яку можна вияснити по телефону.

 

Чи є якісь державні приписи на встановлення такого обладнання?

 

Тарас: Стабілізатор напруги слід встановлювати після облікового лічильника та вхідного автомата.

Мар’ян: По ГОСТу України в мережі має бути напруга не менше 198 вольт і не більше 242 вольтів. І, хоча ми думаємо, що так має бути, але насправді так не є. Якщо в загальному, то у наших мережах є або набагато нижча, або завищена напруга якщо не постійно, то періодично – то точно! В мене є невеличкий будинок за містом, де напруга перебуває в межах 250 В – 260 В. Це приклад завищеної напруги. Взимку обгорів нуль на повітряній лінії електропередачі і сусіди що не мали стабілізатора напруги, постраждали. В них згоріло повністю вся наявна побутова техніка.

 

Чи вимагається подальший сервіс на стабілізатори після продажу? І чи ви надаєте таку послугу?

 

Тарас: Ні. Подальший сервіс необхідний тільки в тому випадку, коли стабілізатор напруги вийшов з ладу. Таке трапляється. Стабілізатор напруги – це також прилад який в силу певних обставин може вийти з ладу. Однозначно тоді він підлягає ремонту. Причиною може бути його неправильний монтаж, невідповідність умовам експлуатації, грозові розряди блискавки десь поруч ну або ж брак виробництва самого стабілізатора.

 

Таке було?

 

Мар’ян: Так: і перше, і друге, і третє. Тепер ми знаємо, яка модель стабілізатора напруги, з яким обладнанням, працює найкраще. Тобто, ми знаємо, як уникнути цих проблем в майбутньому. Щоб не залишати нашого клієнта один на один з проблемою, ми проводимо супровід гарантійного і післягарантійного терміну експлуатації.

 

Якщо підприємство замовляє якийсь потужний стабілізатор, вони усі є в вас на складі чи потрібно чекати на замовлення?

 

Тарас: На складі в нас є тільки популярні і затребувані моделі. А решту моделей як правило йдуть під замовлення. Замовлення чекаємо від 3 днів до 3 тижнів, залежно від складності технічного завдання яке повинен вирішувати стабілізатор напруги.

 

Чи працюєте on-line?

 

Мар’ян: Так. Відкрито спеціалізований Інтернет-магазин www. stab-expert.com та магазин з додатковою продукцією як от частотні перетворювачі, джерела безперебійного живлення, акумуляторні батареї глибокого розряду: www.electro100.com.ua

 

Наскільки активною є торгівля через Інтернет-мазазин?

 

Тарас: Досить таки активною. Переважно замовляють ті продукти, які вже знають чи випробували. А якщо не знають чого саме хочуть, то довіряють нашим рекомендаціям.

 

Якщо говорити про збут за напрямками цільової аудиторії, для яких сегментів Ви ще, крім вже згаданих, постачаєте стабілізатори?

 

Мар’ян: Наприклад, ми поставили стабілізатор для одного ресторану у Києві (105 кВт). Є замовлення з готелів, особливо де є ліфти (він може некоректно працювати і ми ставимо туди). А загалом стабілізатори напруги потрібні там де на електрообладнання подається нестабільна напруга.

 

Які проблеми були в період створення бізнесу?

 

Мар’ян: Коли ми почали працювати, я вчився продавати, бо до якось певного часу автоматично думав що вмію продавати. Була така школа «Вест тренінг груп», де закінчив навчання. Мені це допомогло. Навчився домовлятися з людьми, отримувати кращі умови в постачальників.

 

Сьогодні пішли би працювати в корпорацію?

 

Тарас: В мене є мрії і цілі, яких досягаю, і не уявляю тепер як би працював в корпорації.

 

Що ви цінуєте в бізнесі?

 

Тарас: Чесність, порядність.

Мар’ян: У бізнесі дуже подобається свобода, але ще, крім цього, коли я працюю то не відчуваю втоми. Я не знаю, можливо це вже такий режим роботи, можу працювати цілий день. Зараз вчуся працювати ефективніше, щоб за менший проміжок часу досягати кращих результатів.

 

Якими ви є поза роботою?

 

Мар’ян: Після роботи намагаюся відволіктися від роботи повністю, в мене є чудова дружина, її звати Галина і 2 маленьких дітей – Михайло і Микола. І коли я вже вдома – відволікаюся від роботи і займаюся тільки сім’єю. Також люблю читати і гуляти на природі, подорожувати.

Тарас: Я люблю щось майструвати. І це не є якесь надомне клепання. Захоплююся подорожами, але на них у мене мало часу.

 

Статистика свідчить, що наша молодь, 90%, хочуть свою власну справу? Радите?

 

Тарас: Так, раджу. Тому що це – школа до пізнання самого себе, ти розумієш, де межа твоєї міцності і як її розвинути. Якщо ти починаєш власну справу і ти її через деякий час провалив, це означає, що ти не готовий до власної справи. Потрібно зупинитися, зробити аналіз і спробувати все заново. Але розпочинати варто однозначно, це швидше приведе до самореалізації.

 

Що ви побажаєте українському бізнесу сьогодні?

 

Тарас: Щоб український бізнес міг задавати пріоритети у розвитку культури, науки, навчання, економіки.

Мар’ян: Від себе побажаю професійного розвитку і однозначно звертати увагу на соціальні потреби людей, на соціальні проекти. Допомагати розвивати дітей, бути соціально відповідальним. В мене є таке усвідомлення, що, при досягненні певного результату, я зможу відкрити реабілітаційний центр, де люди будуть зцілюватися і не потрібно буде їхати за кордон. Вважаю, що в Україні це – реально, просто для цього потрібно мати величезне бажання.

 

Дякую,
Юрій Булик