Ірина ПЕТЕЛИЦЬКА: «Використовуємо здорові інгредієнти»

Ірина ПЕТЕЛИЦЬКА: «У солодощах використовуємо ті інгредієнти, які не шкодять здоров’ю»

 

Про виробництво цукерок, створення солодкого бізнесу, про потреби українських виробників продуктів у розмові з Іриною Петелицькою, співвласником компанії CHOCOBOOM («ШокоБум»).

 

 

Пані Ірино, поділіться досвідом: як воно займатись солодкою справою? Розкажіть, що таке CHOCOBOOM і які саме види продукції виготовляєте?

 

 

CHOCOBOOM – це, перш за все, – СВІТ СОЛОДКИХ ВРАЖЕНЬ, де виготовляються солодощі: шоколадні цукерки, вафлі з різними начинками, а також тортюфелі (унікальна група цукерок).

Хоч період присутності на ринку «ШокоБуму» порівняно не довгий, бренд поволі стає пізнаваним серед споживачів, завдяки цікавим смаковим рішенням у цукерковій промисловості. Наш підхід завжди був простим: CHOCOBOOM – це продукція, яку споживають діти, тому ми маємо зробити її якісною та цікавою. Ми ретельно обираємо сировину для нашої продукції, не боїмось у виробництві застосовувати світові інноваційні рішення, і практично відмовились від ароматизаторів та стабілізаторів.

Якщо говорити про вафельну тортюфельну групу цукерок, то хітами продажів є вафельні цукерки з начинкою або з горіхами, арахісом чи – новинка – з халвою. Коли створювали цю групу, – задум був зробити київський міні-торт, одні з цукерок навіть так і називаються – Торт-трюфель «Київ».

У бізнесі я і мої партнери вже давно, займались переважно торгівлею. Під час першої економічної кризи ми вирішили диверсифікувати свій бізнес-портфель та інвестувати в різні напрямки бізнесу. Тоді придбали і  кондитерську фабрику, розраховуючи, що займатимемось цим проектом лише як інвестори. Після декількох років такої інвесторської діяльності, ми зрозуміли що цього не достатньо і потрібно більш глибше вникнути у кондитерський бізнес. Звичайно, потрібен був час, щоб набратись досвіду і зрозуміти, наприклад, що таке цукерка, як та з якої сировини вона виготовляється, розібратись із ринком споживання. Тому зараз можу сказати, що солодкою справою займатись зовсім не солодко, як здається на перший погляд, але дуже цікаво.

 

 

Скільки найменувань цукерок і взагалі солодощів уже є в асортиментній лінійці фабрики?

 

 

Біля 45. Найпопулярніший – Тортюфель «Київ», – це цукерки з молочною начинкою з горіхами між хрустиким вафлями, вкриті шоколадом. Цей продукт є відмінною перекускою для молоді. Почали також набирати популярності наші шоколадні, не вафельні, цукерки: «Чорний принц», «Піано-кофі» з кавою. Поціновувачі кави їх дуже люблять, бо там є натуральна кава, відсутні будь-які додаткові ароматизатори. Пригадую, як ми відбирали каву, пробуючи каву від багато різних постачальників та виробників. До речі, вибрали постачальника зі Львова.

 

 

Фабрика знаходиться у Львові?

 

 

Ні, виробництво знаходиться неподалік Луцька (50 км), у селі Колки Маневицького району Волинської області.

 

 

Цукерки присутні у Західній Україні? Де можна купити продукцію? 

 

 

Ми продаємо нашу продукцію по всій Україні. Цукерки можна придбати у магазинах роздрібної торгівлі наших дистриб’юторів, віднедавна – в мережі магазинів Сільпо або через Інтернет-магазин www.chocoboom.com.ua.

У Львові маємо наш фірмовий магазин (вул. В. Великого, 59)

 

 

Хто займається створенням самих рецептів, підбором інгредієнтів? Як створюється цукерка чи якісь інші солодощі, з чого все починається?

 

Спочатку наш керівник відділу маркетингу проводить аналітику кондитерського ринку визначає тренди українського та світового ринків, досліджує бажання споживачів. Далі до справи підключаємось ми: з партнером по бізнесу проводимо обговорення асортименту, виду, цінності продукту, аналізуємо тренди та продажі. Тестуємо та випробовуємо різні варіанти, поєднання складників, тут вже працюють наші технологи, які перетворюють ідею в продукт. Дегустуємо нові продукти на спільних щотижневих нарадах, висловлюємо свої зауваження і продукт повертається на доопрацювання. Новинка може проходити декілька кіл доопрацювань, поки не зробимо те, що подобається 🙂

В середньому, період від ідеї до запуску продукту на ринок становить 6 місяців.

Ми також знаходимо якісь цікавинки, коли їдемо в інші країни.

 

 

Що особисто для Вас є важливим в процесі створення нової цукерки?

 

 

Перш за все, для мене важливим є те, чи захоче цей продукт наш споживач, чи буде йому цікаво спробувати нашу новинку. Далі не менш важливим є технологічна сторона створення нової цукерки, чи зможемо виготовити технічно те, що ми придумали, чи можемо йти слідом за вподобаннями та тенденціями ринку. Бо, наприклад, якщо взяти чорнослив у шоколаді, він сьогодні дуже популярний, його люблять, але ми солодощів з чорносливом поки не пробували виготовляти. Хоч така ціль є. І це пов’язано з технологією: потрібна спеціальна сушка, якої поки не маємо.

 

 

Якщо говорити про склад, що з натуральністю складників?

 

 

Так, у виробництві ми намагаємось використовувати натуральні складники, наприклад какао-порошок, терте какао, масло, сухе молоко. Прагнемо створювати максимально корисні продукти. Хоча присутні допустимі стандартами консерванти, оскільки від цього залежить термін зберігання цукерок.

 

 

Використовуєте цукор?

 

 

Так, цукор присутній. Шоколад без цукру буде гіркий, а замінники цукру призведуть до збільшення вартості продукції. Єдине, зараз ми намагаємось, зі зміною кожної рецептури, зменшувати його кількість у продукті. Ще кілька років тому, коли ми купили фабрику, у рецептурах цукор займав майже 50%, сьогодні – не більше 25%.

 

 

Шоколад і кава – натуральні?

 

Звісно, кава тільки натуральна, шоколад – максимально наближений до натурального, бо повністю натуральний шоколад коштуватиме від 1000 грн за кг, що доволі дорого для вітчизняного ринку. Напівфабрикатів ми не купуємо, все виготовляємо самі, і шоколад, і начинку, і глазур, і вафельні листи.

Із натуральністю продукції у нас ситуація наступна: коли ми придбали компанію, деякі складники, що використовувались, – відкинули. Їх не варта було споживати. Ми вивчали, що можна, чого не можна їсти.

Принциповою позицією компанії є не давати різних «Е» до нашого продукту. З рецептурою щодо вдосконалення працюємо нон-стоп, і, коли розробляємо нові продукти, то тільки на жирах відповідної якості, на таких інгредієнтах, які не шкодять здоров’ю. Входимо в сегмент здорових солодощів. Ми не беремо масовістю, дешевою ціною: наша стратегія є дещо іншою. Не хочемо завдати шкоди здоров’ю дитини.

 

 

 

Які плани з розвитку?

 

 

Плани великі, стосуються різних аспектів бізнесу. Займаємось створенням нової цукерки, яку б полюбили українці і заради виготовлення якої хочемо придбати нове сучасне обладнання.

З цією метою нещодавно відвідали виставку в німецькому Кельні. Можливо, продукт буде з використанням карамелі або мармеладу.

 

 

Можливо, потрібно поєднати щось, здавалося б, непоєднуваного, створити щось, чого масово ще не пропонує український ринок?

 

 

Тут я повернуся до наших нарад. Наші дівчата-технологи розробляють багато рецептур і поєднують навіть не поєднуване, але не всі варіанти знаходять своїх прихильників. Ми це все дегустуємо…

 

 

Дозвольте пригостити Вас незвичним шоколадом… чи зможете виявити особливість? Які складники тут маємо?  

 

Дякую. Це чорний шоколад, начинка…  не знаю яка, але точно фруктова, і (посміхається)… напевно перець. Ага – вишня і перець!

Це смачно, але скажу відразу, – поєднання на любителя. Буде важко продавати такий продукт. Хоча це – мої смаки.

 

Свого часу наші технологи створили цукерку на смак як одна з популярних жувальних гумок. Але також ми її не впровадили. Тут потрібно ще розуміти технологічні можливості кондитерських ліній. Якраз думаємо над придбанням нової, яка б дала змогу розширити асортимент.

 

 

 

Крім цукерок, яку продукцію ще випускаєте?

 

 

Виготовляємо ще вафлі вагові з різними начинками, а також – вафельні цукерки, які запаковуємо у флоупак. Років два тому ми почали випускати «Міні-Артек» та «Міні Гулівер».

 

 

Які компанії Вам цікаві для співпраці?

 

  

Ми готові співпрацювати із всіма компаніями, які поділяють наші цінності. Перевагу, наприклад, при виборі сировини, надаватимемо компаніям, які на виробництві запровадили стандарти якості та безпечності продуктів ISO – 22000 чи HASP.

Шукаємо стабільних постачальників якісних інгредієнтів, навіть не так постачальників, як стабільно добрих продуктів та інгредієнтів, бо не завжди хороша якість зберігається стабільного хорошою при всіх замовленнях. Шукаємо постачальників якісних жирів.

 

 

Чи готові Ви виготовляти цукерки private-label для компаній?

 

 

Так, готові, маємо певний досвід, негативний також (посміхається).

 

 

Це через не якісні домовленості?

 

 

Ні, це питання відповідальності самих партнерів.

 

 

На Ваш погляд, сьогодні знайти  відповідального партнера в Україні – рідкість?

 

 

По-різному. Але український бізнес ще вчиться, вчиться будувати довготривалі власні проекти. І до поки не зрозуміє, що відповідальність – найголовніша «риса», нічого не вдасться. Я спостерігаю, наскільки люди зневірились, «працюють» над короткотривалими проектами, з різних причин. А вважати, що ОК, я заробив, а після мене – хоч потоп – це не варіант. З іноземними партнерами, наприклад, із постачальниками – якось простіше. Вони не готові ризикувати репутацією.

Але однозначно серед українських бізнесменів є багато совісних та відповідальних, є багато підприємців, яким можна довіряти та працювати з довірою один до одного.

 

 

Давайте повернемося до private-label, які мають бути мінімальні партії. Чи готові Ви, скажімо,  поставляти цукерки МСП, скажімо, кав’ярням?

 

Ми готові. При private-label є певні обмеження, але ми із зацікавленими клієнтами їх вирішуємо. Насправді єдиною витратною частиною для клієнта є плівка (обгортка), яку він сам має купити у певному мінімальному об’ємі, а це – для виготовлення 5-6 тонн готової продукції.

А так, ми можемо виготовляти продукцію і від 100 кг. На сьогодні – готові до такої співпраці, і маємо не поганий досвід. Працюємо, наприклад, із «Конті». Ми виготовляємо та пакуємо цукерки під їхнім брендом. Ця компанія працювала на Сході країни, і, коли там почалася війна, їм не вистачило потужностей: вони просто їх втратили.

 

Якщо говорити про кав’ярні, то вони часто не готові до таких об’ємів, але ми готові співпрацювати в іншому форматі. У нас є клієнти – кав’ярні, які купують наші цукерки, розгортають їх перед подачею, і дають клієнтам, скажімо, до кави.

 

 

Як підбираєте персонал?

 

 

Різними методами та способами, це майже ціла наука. Проблема із персоналом доволі велика та ще гостро стоїть питання із кваліфікованим персоналом. Додатково це ще пов’язано із місцезнаходженням виробничих потужностей.

Оскільки фабрика розміщена в селі (50 км від Луцька), недалеко від кордону, то багато працівників виїжджають на заробітки, а цього року – велика кількість українців не повернулася після літа, залишилась на більш тривалий період за кордоном. Та, не зважаючи на глобальні проблеми, працюємо. Багато нам у підборі працівників допомагають представники влади, голови селищ, міст, району та області. За це їм велика подяка. А ще в Україні присутня проблема з професійно-технічною освітою, бракує фахівців. Тому, коли приймаємо когось на роботу, потрібно спочатку навчити працівника, адаптувати до роботи, провести стажування, а тоді працівник може працювати.

 

 

Хто займається брендингом солодощів?

 

 

Усі разом, і власники, і керівники усіх ланок. Зазвичай це 10-15 чоловік, які придумують назву. Ми всі разом висловлюємо свої пропозиції, а потім вибираємо щось цікаве. Ну і тестуємо.

 

 

Звідки Ви берете натхнення, ідеї? Були назви, які Ви запропонували і їх прийняли?

 

Багато ідей в мене виникають під час тематичних конференцій чи семінарів, а натхнення, звичайно, мені дарує відпочинок та моя родина 🙂

 

Щодо назв, наприклад «Піано-кофі» це – майже моя назва, хоча обговорювали її ми спільно. Назви, як правило, народжуються не відразу, а в обговоренні, думанні… А чому така назва, сама цукерка зверху в білій глазурі, а всередині – чорна начинка з кавою. Упаковку зробили білу, на ній – клавіатура піаніно, так народилася і назва, і дизайн. Важливо пам’ятати, що знайти назву – пів справи, слід одразу перевірити, чи немає вже такої зареєстрованої марки. У нас таке траплялось.

 

 

Діти дегустують/тестують?

 

 

Так, ми залучаємо дітей до дегустацій, діти беруть активну участь у розробці назви. Влітку ми працювали з новорічними подарунками. То наші діти бачили всі варіанти і говорили: «Той подарунок я би купив, а той ні». Діти – перші порадники в солодких питаннях.

 

 

Якщо говорити про новорічні подарунки, що готові запропонувати компаніям?

 

 

Маємо декілька видів новорічних подарунків, які відрізняються вагою (від 160 г – до 500 г), ціною (від 27 грн) та дизайном. Маємо також подарунки з сюрпризом, наприклад – із палкою для селфі (400 г цукерок і селфі-палка). Ми радо запрошуємо до співпраці компанії, які до свят дарують подарунки чи дітям, чи працівникам. Можемо, також запакувати наші цукерки в особливі коробки з логотипом компаній-клієнтів. Готові надавати знижки та інші вигідні умови співпраці.

 

 

Як би Ви охарактеризували український бізнес?

 

 

Молодці ті бізнесмени, які ведуть бізнес в Україні. Дуже багато підприємців, перед якими я просто схиляю голову, бо в теперішній ситуації в країні  дуже непросто вести власний бізнес, особливо малий чи середній, а ведуть його справді чесно.

 

Якщо про потреби, то бракує підтримки держави. І не лише фінансової. Часто від держави підприємці хочуть не допомоги, а просто, щоб вона не перешкоджала.

 

 

Якщо взяти проблеми бізнесу не з боку державного регулювання, а самого по собі, що ще потрібно?

 

 

Бракує ринків збуту, а, можливо, і купівельної спроможності населення. Тут, знаєте, – замкнуте коло. Дешеві кошти потрібні однозначно. Тому що, якщо ми беремо кредит, який коштує 24%, ми мусимо його закласти в ціну.

 

 

Деякі українські компанії шукають порятунок в експорті…

 

 

Сьогодні ми трішки призупинили свою роботу у цьому напрямку, експортуємо малий відсоток нашої продукції, бо вирішили вдосконалити  та доопрацювати як продукцію, так і етикетку. Вивчаємо можливості, працюємо над сертифікацією. Ми розглядали і Європу, і Америку, і країни Азії також. Надсилали зразки нашої продукції. До нас приїжджали і з Туреччини, і з Об’єднаних Арабських Еміратів та з інших країн. Іноземці нам чітко говорили: «Нам абсолютно однаково, що ви покладете всередину, але дайте нам дешеву цукерку, по 1 долару за кілограм». І десь тут ми зрозуміли, що це не наша політика, не наша філософія. У нас навіть була грішна думка – давайте зробимо для них одне, а для себе будемо робити щось краще, якісніше. Але ми зрозуміли, що не зможемо проконтролювати якість. Тому якість перемогла.

 

Вставка

 

Іноземці нам чітко говорили: «Нам абсолютно однаково, що ви покладете всередину, але дайте нам дешеву цукерку, по 1 долару за кілограм». І десь тут ми зрозуміли, що це не наша політика, не наша філософія.

 

Ірина Петелицька із сином Михайлом!

НА СТАРТІ РОДИННОГО БІЗНЕСУ

 

Якою є Ірина Петелицька поза роботою?

Мамою трьох дітей. Двох студентів і школяра. Я – строга мама, але зараз вчуся бути мамою дорослих дітей, бо коли вони були менші – було простіше. Діти потребують підтримки, поради, а не вказівок, хоча інколи й треба посварити. Я розумію, що не можу їм вказувати чи робити щось замість них, тому, намагаюсь лише радити, допомагати, давати настанови та поради. Взамін маю велику підтримку і від них, хлопці допомагають бути молодою в душі та розуміти, яке воно молоде покоління. До них також неодноразово звертаюсь за порадою чи поясненням у певних ситуаціях.

Діти взагалі розділяють Вашу роботу, і,  можливо, хотіли б продовжити справу?

 

Так, діти розділяють. Старший вже працює зі мною 2 роки. Навіть відкрив фірмовий, поки що єдиний магазин у Львові. Це була його мрія. Тому, можливо, є шанси, що це буде родинний бізнес.

Після того як він стажувався 2 рази в Америці за програмою work&trаvel, я побачила, що син кардинально змінився. І така пропозиція – «А давай я спробую» – мене спочатку приголомшила, потім трохи подумала і сказала: «Пробуй, але врахуй, я в дома мама одна, а на роботі – керівник інший». Тобто не буде жодних поблажок, не буде такого, що ти – мій син, хоча може деякі люди так і думають, але бізнес є бізнес і в ньому так не можна.

Він відповідальний за бюджет, правда, маленький, – лише одного магазину, але все одно це – відповідальність: за продавців, за товар, за продажі, за активності, акції та конкурси. Він звітує щотижня, також підводить підсумки щомісяця, а тепер і вже буде перший річний звіт.

 

Щоб б Ви побажали українським підприємцям?

 

 

Щоб не виїжджали з України, незважаючи на все, у нас сьогодні є більше шансів для розвитку.

 

У нашій країні є дуже багато можливостей і до того ж ви живете у своїй країні.

Я багато подорожувала, спілкувалася з різного рівня підприємцями та бізнесменами, вчилася на міжнародних програмах за кордоном, і зрозуміла, що ніхто мене ніде не чекає на постійно, хіба на короткий термін.

Дякую за щиру і відверту розмову!

Юрій Булик