Ігор КУЗЬМАК: «У Львові маємо жити і працювати комфортно»

ЯК ПОКАЗУЄ СВІТОВА ПРАКТИКА, МІСТА НЕ ЛИШЕ ВІДОБРАЖАЮТЬ СВОЇМ ВИГЛЯДОМ, ЧИ ЖИТТЄВИМ КОМФОРТОМ СТАН ЕКОНОМІКИ. САМЕ МІСТО, ЙОГО КОМФОРТ, ДОСТУПНІСТЬ, ТА ПРИВАБЛИВІСТЬ ДЛЯ ЖИТТЯ – РЕЧІ, ЯКІ ТАКОЖ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ВПЛИВАЮТЬ НА ЙОГО ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ, НА ЯКІСТЬ ВВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ. А ВІДТАК – І НА РІВЕНЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ, ДОБРОБУТ МІСТА, ТА ЗАМОЖНІСТЬ ЙОГО МЕШКАНЦІВ. ТОМУ ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ЛЬВОВА ЯК МІСТА ДЛЯ ЖИТТЯ ТА ДЛЯ БІЗНЕСУ МИ ВИРІШИЛИ ПОГОВОРИТИ З ФАХІВЦЕМ, ЯКИЙ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗАЙМАЄТЬСЯ ЦИМИ ПИТАННЯМИ.
НАШ СПІВРОЗМОВНИК – АРХІТЕКТОР ІГОР КУЗЬМАК, ДИРЕКТОР КОМПАНІЇ «УКРДИЗАЙНГРУП», ЧЛЕН ПРАВЛІННЯ СПІЛКИ АРХІТЕКТОРІВ, ГОЛОВА ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ФОРУМ ЛЬВІВ І МАЙБУТНЄ».

 

 

Пане Ігоре, одразу перейду до нашої сьогоднішньої теми: як вважаєте Ви як архітектор, а також і як бізнесмен, якою має бути взаємодія міста і бізнесу. Що є першочерговим, і що на що більше впливає?

Вітаю. Однозначно першочерговим є місто. Добре це чи ні, але фактом є те, що ми живемо в добу постіндустріального суспільства. Де головним ресурсом є саме люди – освічені, ініціативні, продуктивні.

Все максимально просто. Комфортне місто приваблює таких людей. І як наслідок – приваблює бізнес. У всій різноманітності сфер діяльності, де люди, які мають до цього поклик та можливість, можуть розпочати власну справу.

 

 

Львів є таким містом?

Ні. Львів має бути таким містом. Мусить ним бути. І має для цього всі перспективи. Проте станом на зараз існує ряд проблем, які слід подолати.
Їх треба вирішити, аби власне наш Львів зміг стати по-справжньому комфортним та успішним містом. Економіка не може створити краще місто – а от краще місто може створити економіку, і створює її. Це не мої слова. Це цитати Енріке Пеньялоса, який очолював столицю Колумбії, і за результатами своєї діяльності вважається одним з кращих мерів міст у цілому світі за останні десятиріччя.

 

Ви очолюєте громадську організацію «Форум Львів і майбутнє». Як я розумію, вона займається розробкою стратегій з містобудування та розвитку міста?

Так, абсолютно вірно. Ми маємо різні групи, які працюють над конкретними напрямками, та залучаємо до співпраці відомих фахівців. Зокрема, ми провели вже два великих Форуми нашої організації, де обговорювали першочергово те саме, про що якраз говоримо зараз. Комфорт, розвиток, перспективи Львова. Наприклад, пан Ярослав Грибальский, голова львівського відділення фонду «Реабілітація інвалідів», звернув уваги на «хронічну» проблему з доступністю міста для маломобільних категорій громадян. А керівник театру «Воскресіння», пан Ярослав Федоришин, мав доповідь про стан сфери культури у Львові, яка відчуває «хронічний»брак уваги та фінансування. Цей рік оголошено роком культури у місті.
Що ж, побачимо, можливо щось зміниться хоча б у цьому напрямку.

 

 

Які проблеми слід подолати Львову, аби прогресувати до того рівня, про який Ви говорите?

Мова йде про цілий ряд проблем. Або точніше сказати – викликів. Наше місто росте, це – факт. І як це часто буває, воно стикається із хворобою росту. Транспортна мобільність, затори та екологія, переущільнення житлом, стан міських комунікацій і так далі. Наші робочі групи в «Форумі Львів і майбутнє», вже напрацювали велику кількість проектів з вирішення цих питань. Як і концептуальних, так і цілком конкретних та предметних.

 

Можливо, розповісте нам про деякі з цих напрацювань?

Боюся, що у такому випадку наша розмова може надто затягнутися. Це все досить розлогі і фундаментальні речі. Але якщо узагальнити, то мова йде про розвиток міста на підставі двох основних принципів. А саме – системність та професіоналізм. Системність як злагоджений та поступовий розвиток Львова, на підставі конкретних вихідних даних, з чіткими дедлайнами. Та професіоналізм, коли кожен є на своєму місці. Я не відкрию ні для кого Америки, якщо скажу, що нормальним є наступне явище – вчитель вчить, лікар – лікує, архітектор – проектує. Що буває, якщо в певну сферу управління приходять люди, які абсолютно у ній не кваліфіковані? Можемо спостерігати сьогодні. Вже нікого не здивуєш міністрами, які відверто визнають себе профанами в тій чи іншій галузі. На мою думку, це не є зовсім нормально.
Моцарт все життя присвятив музиці. І тому він – Моцарт. Про це говорив на одному з наших Форумів пан Василь Вовкун, директор Львівської Опери.

То все ж якими, на Ваш погляд, мають бути конкретні кроки у Львові?

Якщо ми говоримо про системність, то треба починати з основи системного, сталого та стабільного розвитку будь-якого міста. І це – генеральний план. Болюча тема, адже для Львова регулярні та систематичні порушення генерального плану міста стали нормою. Генеральний план – це генеральна стратегія комфорту, зручності та екологічності. Це основні напрямки, над якими ми працюємо.
Комфорт – це благоустрій, громадські простори, наявність відповідної інфраструктури. Це, зрештою, – культурне та мистецьке життя міста, яке додає комфорту містянам. Та яке, в силу різних обставин, перебуває часто поза фокусом уваги міської влади.
Щоб зрозуміти це, можемо прогулятися разом із Вами центром міста, і подивитися, скільки насправді там є культурних та мистецьких просторів.
Зручність – це комплексне питання якості життя в місті. І тут мова передусім йде про транспортну мобільність та про стан комунального господарства. І одне і інше може не надто нас цікавити, допоки ми із цим безпосередньо не стикаємось.
Екологічність – фундаментальне питання для сучасного Львова. Я регулярно переглядаю дані Air Quality monitoring стосовно якості повітря у Львові. Вони оновлюються щодня. І щодня ці дані – не надто втішні. Екологія – це базове питання, адже її стан безпосередньо впливає і на якість життя, і на його тривалість, якби це зловісно не звучало. Відтак це питання торкається і проблеми заторів та загазованості, і проблем сміття, і рекреаційних зон, які або перебувають у вкрай занедбаному стані, або подекуди навіть забудовуються у не зовсім законний спосіб.

 

Звучить дуже масштабно та амбітно. Складається враження, що Ви та Ваші колеги із «Форуму Львів і майбутнє» створюєте цілу програму для міста. Відтак, цікаво – чи означає це те, що Ви маєте намір взяти участь у місцевих виборах?

Так. Безумовно, ми маємо намір бути представленими у органах місцевого самоврядування. Як лідер «Форуму Львів і майбутнє» я говорю це прямо та чітко.
Крім архітектури, я ще займаюсь і мистецтвом. Пишу картини, роблю власні виставки, і для мене це така своєрідна віддушина. До чого веду: можна бути до певної міри ліриком у душі. Але світ навколо нас непростий, і подекуди жорстокий. Ті процеси, які спостерігаю в рідному місті, змушують дивитися на світ прямо, і, моментами, навіть дещо цинічно. Я розумію та усвідомлюю, що якими якісними б не були ті чи інші ідеї та пропозиції, навіть якщо вони повністю готові як проекти, з найменшою деталізацією, їх реальне втілення завжди під питанням. Бо для цього потрібна політична воля, і, зрештою, – мінімальний професіоналізм. Розуміння змісту та природи цих проблем для їх комплексного вирішення, а не хронічної ситуації «закриття амбразур». Я і мої колеги переконані, що час професійних політиків на місцевому рівні минає. Настає час професійних фахівців, у тій чи іншій конкретній сфері. Тому що Львів зараз має запит на нову якість управління. Системного, професійного, рішучого. І я бачу багатьох людей, які це усвідомлюють, і які готові брати на себе цю відповідальність. Власне, з цих причин ми плануємо нашою платформою взяти участь у виборах, і кандидувати на всі виборні посади, тому що це питання відповідальності перед Львовом, його перспективами, та його майбутнім. Як казав один мій знайомий: «Якщо хочете поговорити про майбутнє – кличе політика. Якщо хочете його збудувати – кличе архітектора».

 

Пане Ігоре, дякую за цікаву і плідну розмову. Бажаю Вам успіхів!

Дякую, навзаєм. Сподіваюсь, що цього року успіх спіткає всіх нас – львів’ян.

 

Юрій Бойко