Джерела родинних цінностей

ПРО НАТХНЕННЯ, БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТА СОЦІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОЗМОВЛЯЄМО З АННОЮ МАРМУЛЯК, ДЕПУТАТОМ ЛЬВІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 

Пані Анно, у давнину казали: якщо хочеш дізнатися про людину – запитай, як вона проводить недільний ранок.

Погоджуюсь з цією думкою, це дійсно важливий показник – і свій недільний ранок я проводжу в церкві, вихідні присвячую родині. Думаю, що тільки так можна будувати майбутнє – підтримуючи родинні цінності.

 

Ви – успішна жінка. Але це не випадковість: які риси характеру прищепили вам батьки, що ви взяли з дитинства. І взагалі: як виховувати дівчинку, щоб з неї виросла щаслива, гармонійна жінка?

Так сталося, що виховували мене бабуся з дідусем. Жили ми на самому краю міста, піти особливо було нема куди – і весь життєвий досвід набувався саме в колі сім’ї. Я дуже вдячна своїй бабусі, вона насправді дала мені все найкраще. І хоча вона вже на небі – сподіваюсь, тішиться з того, як мене виховала. Батьки також вплинули на мою особистість – від мами я взяла трішки її таланту, бо вона дуже творча людина. А всі творчі люди – особливі. І вона саме така. Але її цінності також беруть свій початок з родинних джерел. Зараз я вже сама постійно займаюсь своїм вдосконаленням – спілкуючись з розумними людьми, постійно вчусь новому. І дякую своїй родині. На жаль, в мене завжди брак вільного часу. Проте, я знаю, що всі ми маємо не тільки роботу, але й зобов’язання перед своїми рідними – і я їх намагаюсь дотримуватися.

 

Мали багато заборон у дитинстві?

Бабуся завжди переживала за мене, але ніяких заборон не було! Пам’ятаю, що всі важливі рішення ми приймали разом. Напевно, любов, довіра і розуміння – це головне в дитинстві.

 

Ви зараз працюєте над дуже гарним проектом – над розбудовою, вірніше, відновленням церкви на Богданівці…

До мене, як до депутата, звернувся отець Олег Зубик, який отримав декрет від митрополита, і розповів історію церкви, яка колись стояла у цьому районі міста та була зруйнована комуністичним режимом. І вже багато десятиліть люди прагнуть її відновити. Ми зійшлись на думці, що будемо працювати над відновленням храму разом. Зроблено вже багато. Хочу зауважити, що в цьому районі Львова дійсно потрібен духовний і культурний осередок.
Бо впевнена – тільки з Богом ми можемо розбудувати державу. Щасливу, успішну та багату. І кожен повинен робити для цього все, що в його силах. Я дуже хочу реалізувати розпочатий проект.

 

Ваша жіноча м’якість та доброта не заважають вам працювати в сучасних реаліях далеко не лагідного світу?

Якщо чесно – я зовсім не м’яка! Коли я працюю над реалізацією проекту – я не бачу перешкод. Хтось може образитися на мої слова, але я завжди на стороні правди. Хоча, може іноді я дійсно буваю різкою – намагаюся з цим також працювати.

 

Як ви відноситесь до консолідації жінок, яка зараз наберає обертів?

Жіноча спільнота повинна об’єднуватися – і не тільки в нас. До речі, саме з України походять жінки, які набули світової відомості. Згадайте хоча б легендарну Роксолану: залишаючись щирою українкою, вона будувала іншу державу! Разом жінки можуть рухати гори! Такий час настав, що жінка починає перебирати на себе ті повноваження, які їй, може, і не характерні. В сучасних жінках, на мій погляд, більше сили, більше волі. А ось поєднати нашу українську традицію з щоденною гонитвою – це справжнє мистецтво.
Я стараюсь робити все, щоб мені це також вдавалось. Чи вдається? Про це може сказати лише чоловік та доньки (посміхається – прим.ред.).
Моя родина – мої справжні цензори й допомога.

 

А чи є кордон поміж щастям та успішністю?

Відшуковую його кожен день! Думаю, що все в житті має бути вчасно. Кар’єра, сім’я, діти. Тоді не буде сперечання. Хоча, бувають жінки, що просто вміло це поєднують. Треба любити, поважати та не йти на компроміс із собою. Зрозуміти, чого на справді хочеться зараз – і чесно це робити. Тільки тоді прийде і щастя, і успіх.

 

Дякую,
Юрій Бойко