Богдан ГАЧКО: «Вода «СОЛУКИ» наповнює життя здоров’ям!»

«Солуки» – вода з історією, знайома кожному з дитинства. Це відомий бренд, знаний українцям і не лише їм протягом десятиліть. «Завод мінеральних вод» поблизу Львова мав періоди розквіту і занепаду, проте цілющі властивості води не мають ціни. Останні роки її знову можна придбати на полицях українських та навіть європейських магазинів. Про перспективи, особливості та можливості співпраці розповідає заступник генерального директора підприємства – Богдан ГАЧКО.

 

Пане Богдане, з чого почалася Ваша робота на заводі мінеральних вод?

Із розмови з нашим інвестором – паном Петером Мертою. Ми зустрілися, довго розмовляли, і в кінці нашої бесіди він сказав: «Богдане, я звик довіряти людям і в мене зараз до тебе 100% кворум довіри! У майбутньому все залежить тільки від тебе». У той момент мене це дуже надихнуло.
Перші спогади і асоціації саме з торговою маркою у мене асоціюються з 2009 роком: тоді, коли доводилось часто проїжджати цією трасою, постійно звертав увагу на стелу. Було очевидним, що вона не була новою: ця придорожня конструкція стояла там вже десятки років. Я ніколи не звертав із траси і ніколи в цих краях не бував. З часів дитинства у воді насправді найважливішими були бульбашки і солодкий смак, а яку воду конкретно пили – та ту, яка була в магазині. Тоді не було такого вибору мінеральних вод.
Коли прийшов на підприємство, почав цікавитися його історією. Безцінним джерелом інформації стали розповіді мешканців Солук, багато хто з них працював на «Заводі мінеральних вод». Якось само собою виходить (від траси до селища – 1,5 км), що часто підвожу людей, які йдуть з маршрутки. І щоразу дізнаюсь якусь нову історію про «Солуки».

Крім того, вдалося підняти документацію підприємства, світлини, стару скляну тару – темно-зеленкуваті пляшки. На жаль, наприкінці 90-х років на початку 2000-х виробництво зупинилось. Багато хто пам’ятає «Солуки», воду з таким солонуватим присмаком, суто лікувальну воду.

 

Сьогодні Ви її випускаєте у пластикових ємкостях. Чи не шкодить це якості води?

Якраз щодо цього моменту – немає ніяких зауважень. Дослідження у відповідних інституціях це підтверджують. Наприклад, ми проводили аналіз якості води в Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України. При цьому, просили, щоб ця вода зберігалась у ПЕТ-тарі довше, ніж вимагалося. Переконалися, що реально за 2-3 роки ніякого впливу ПЕТ-пляшки на воду не виявлено.
Звичайно багато залежить від виробництва самої пластикової тари. Коли ми декілька років тому починали наше виробництво, то замовляли ПЕТ-пляшку в європейських країнах. Тому що тоді такої якості тари у країні ще не виготовляли.

 

Це пов’язано з експортом?

Насправді хотіли від самого початку мати якісний продукт. Упаковка якраз у цьому випадку має величезне значення. Спочатку ми брали маленьку ПЕТ-форму за кордоном, і вже в Україні видували, виробляли пляшки. Це була відповідна граматура, щільність пластику, якого тут не було.
Якщо зауважите, наша пляшка і сьогодні товстіша за інші. При стисканні у руці – це відчутно. Звичайно сьогодні все швидко змінюється, на ринку є багато виробників, які виготовляють якісну ПЕТ-форму і у нас.

 

В Україні є аналоги лікувальної води «Солуки»?

На це питання можна дивитись двояко. Якщо говорити про мінералізацію лікувальної води (у нас – це, орієнтовно, від 3 до 5 г/л) то таких вод є небагато. Якщо ж говорити про смак, який відчуваємо ми з Вами, то до нашої води трохи схожа «Шаянська», дещо менше – «Плосківська». А якщо говорити про природно-столову воду «Солуки плюс», як на мене, це – ідеальний смак. Вживаю цю воду вже 7 років і відразу відчуваю різницю, коли беру якусь іншу. Я впевнений, що, якщо змоделювати ситуацію і налити 3-4 стаканчики води, я б без проблем визначив на смак, де вода «Солуки».

 

Цей бренд з впевненістю можна назвати львівським. Він на це заслуговує навіть більше, ніж інші, «розкручені» ТМ. Ви готові так себе позиціонувати? Часто у ході бізнес-подій міста на столі стоїть саме ця вода?

Звісно це так. Хоча є ще над чим працювати, куди рости. Протягом останніх років ми вже активно себе зарекомендували у цьому напрямку. Ми є партнерами багатьох бізнес форумів, один з останніх – Львівський експортний форум, наcтупний – «Україна-Кіпр».

Співпрацюєте з евент-агенціями у плані промоції ТМ?

Максимально готові до співпраці. Хочемо щоб максимум людей знало, що ми є на ринку, що ми смачні, що якісні і що пасуємо до їхнього способу і здорового стилю життя.

 

До кого звертатися з пропозиціями співпраці?

Можна безпосередньо до мене. Підтримуємо безліч заходів. Якщо згадати останні, то це були і молодіжні фестивалі, і навчання, і змагання та багато іншого.

 

А чехи не вимагають скляної тари?

Ні, не вимагають. Ми успішно експортуємо. Ще раз хотів би наголосити, що робимо якісну маленьку пляшку, таку, що має привабливу форму: відразу годі розрізнити пластик це чи скло. Ну і слід пам’ятати про склад самої води.

 

Після відновлення виробництва, де почали продавати воду в Україні?

Спочатку ми «запрацювали» з мережею магазинів самообслуговування «Рукавичка», пізніше – супермаркети «Сільпо» та «Арсен», з меншими мережами. Сьогодні ми присутні і в «Ашані», і в невеликих магазинах.

 

В інших областях люблять цю воду?

Для Західної України ця вода не була новинкою. Але маємо багато партнерів і поціновувачів з Одеси, Києва, зі східних областей нашої країни.

 

Чи можна придбати Вашу продукцію у магазинах здорової їжі?

Скажу так, в Європі – це один з наших пріоритетів і ринків збуту. У нас таких магазинів ще не так багато. Зараз працюємо над цією стратегією розвитку. Це однозначно наш сегмент ринку.

 

Які потужності виробництва?

Якщо порівнювати, що було колись (кількість працівників), для мене це було таким трохи шокуючим фактом: на цьому заводі працювало
сотні людей. Хоча, зважаючи, що в цей період було 3 види мінеральних вод, виробництво на всю Україну і, частково, покривались потреби колишнього СРСР, то це – нормально.
Сьогодні поміняно, осучаснено всю лінію розливу води. Залишилися лише надра, свердловини з водою. Для роботи на модернізованій і ав-
томатизованій лінії, потужністю до 5 000 пляшок на годину, достатньо 4-5 працівників.

 

Санаторії та курорти готові працювати з водою «Солуки»?

Так, деякі санаторії брали і беруть у нас воду. Але найчастіше це роблять різноманітні SPA-комплекси. З такими партнерами ми також
співпрацюємо.

 

Інвестор – іноземець. Як співпрацюється?

Найважливіше це – особиста довіра. Після першого нашого знайомства я зрозумів, що інвестор, працюючи і інвестуючи в нашу країну, мав
різний досвід, далеко не завжди позитивний.
Звісно ставляться певні цілі, яких слід досягати, розвиватись. Є плани, які потрібно виконувати. Проте є ж постійний контакт, обговорення ключових питань і розуміння з обох сторін.

 

Сьогодні багато хто говорить про те, що складно знайти добрих працівників. Як виглядає ситуація з персоналом?

Колектив – це основа підприємства! За багато спільних років діяльності ми вже стали великою дружньою родиною. І я щасливий з того… У
нас повне взаєморозуміння і ми завжди готові допомогти одне одному. Всі ми віддаємося роботі і вболіваємо за підприємство. Це, певною
мірою, вже не просто робота, а невід’ємна частина нашого життя.

 

Якби була можливість чи виїхали б Ви за кордон на ПМП?

У мене був такий вибір. Неодноразово мав нагоду і можливість працювати у Великобританії. Але там був один колега, який приїхав так само
як і я, і він мені одного разу сказав: «Богдане, послухай, що тобі говорить твоє серце, бо я зробив не так, залишившись тут, і вже 10 років не можу звідси повернутись додому». Пізніше була ще не одна можливість працювати в Європі, і в певні моменти лунали пропозиції від теперішнього інвестора, що можна було б будувати своє майбутнє там. Але я завжди був упевнений, що в Україні можна заробляти не менші гроші, ніж будь-де за кордоном. З моїм потягом до розвитку країни, вважаю, що краще мені залишатися тут.

 

Яким є Богдан Гачко поза роботою?

Живу за принципом, який озвучив Блаженніший Любомир Гузар: «Найважливіше в житті – бути Людиною». І на словах, і в роботі, і в повсякденному житті у моєму лексиконі присутні слова «перепрошую» і «дякую». Люблю, коли кожен фахово і якісно виконує свою роботу.
Вважаю, що тоді і в бізнесі, і в країні загалом все буде гаразд.
Також навчився довіряти незнайомим людям і партнерам зокрема. Довіра – це основа успіху у всьому. Я активно цікавлюсь політичною
долею України. Звичайно я не ходжу кожен день у вишиванці, але всередині, можете бути певні, той патріотизм є. Переконаний, що змі-
ни в країні не залежать виключно від президента, влади і народних депутатів. Вони залежить безпосередньо від кожної людини, кожного
українця.
Сподіваюсь, оскільки в оточені – багато хороших людей і друзів, що я є хорошим другом і для них. Завжди готовий допомогти. Люблю грати у гольф та більярд, подорожую.

 

Чи є щось, через що Ви б не переступили у своїй роботі?

Просто по-людськи, я ніколи б не переступив через людину, яка мене багато чому навчила, дала поштовх до подальшого росту. З особистого
досвіду знаю, що у цьому випадку, випадку вибору між моральним вчинком (наприклад, не замінити цю людину на посаді) і кар’єрним ростом, грошима, і то чималими, я б вибрав перший варіант. А гроші? Їх можна заробити і у іншому місці.

 

Що Ви б побажали українським підприємцям?

Нових горизонтів та амбітних планів! Бережіть кожного свого працівника – адже саме вони є цінністю для компанії. А тим хто досягнув вершин – діліться своїм досвідом з тими, хто лише починає свій життєвий шлях!!!

 

Дякую,
Юрій Булик
Фотограф: Тарас Нога,
www.tarasnogaphotography.com